ОГОЛОШЕННЯ:
18-19 червня 2024 року
відбудеться комплексний атестаційний іспит
зі спеціальності 193 “Геодезія та землеустрій”
першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
Розклад роботи Екзаменаційної комісії
Методичні рекомендації щодо проведення атестації здобувачів вищої освітиМетодичні рекомендації щодо проведення атестації здобувачів вищої освіти у 2020-2021 н.р. (доповнено за рішенням науково-методичної ради від 22.04.2021 р) Методичні рекомендації щодо проведення атестації здобувачів вищої освіти у 2021-2022 н.р. Методичні рекомендації щодо проведення атестації здобувачів вищої освіти у 2022-2023 н.р. Методичні рекомендації щодо проведення атестації здобувачів вищої освіти у 2023-2024 н.р.
Програма комплексного атестаційного іспиту (питання)Програма комплексного іспиту з нормативних навчальних дисциплін 2023-2024 н.р. Програма комплексного іспиту з нормативних навчальних дисциплін 2022-2023 н.р. Програма комплексного іспиту з нормативних навчальних дисциплін 2021-2022 н.р. Програма комплексного іспиту з нормативних навчальних дисциплін 2020-2021 н.р.
Взірець екзаменаційного білету для комплексного іспиту
Критерії оцінювання1. Форма підсумкової атестації здобувачів вищої освіти визначається стандартом вищої освіти, діючою освітньо-професійною програмою та навчальним планом. Атестація студентів спеціальності 193 “Геодезія та землеустрій” проводитися у формі іспиту (комплексної перевірки знань студентів з 12 дисциплін в обсязі діючих програм навчальних дисциплін із 2 циклів – геодезичного та землеустрою і кадастру), який складається з двох етапів. На першому етапі, відповідно до затвердженого графіку роботи екзаменаційної комісії, студенти денної форми навчання проходять по варіантне комп’ютерне тестування. Кожен із варіантів тестів містить 40 завдань. За кожну правильну відповідь на тестове питання виставляється 1 бал. Невірна відповідь оцінюється в 0 балів. На другому етапі студент отримує білет, який містить три теоретичних питання з нормативних і професійно-орієнтованих дисциплін, що читалися протягом восьми навчальних семестрів. 2. Загальна можлива кількість отриманих балів за відповіді на питання білета становить 60 балів. Кожне із 3 теоретичних питань оцінюється у 20 балів. 3. Після підготовки студентом конспекту відповідей на теоретичні питання, відбувається його усна відповідь членам екзаменаційної комісії. В процесі усної відповіді студентові можуть бути задані присутніми додаткові питання. Теоретичні питання оцінюються таким чином: 20 балів – за повну та аргументовану, логічно побудовану відповідь на теоретичні запитання, із застосуванням прикладів, які дозволяють обґрунтувати відповідь. При відповіді студент коректно використовує терміни і поняття з даної теми та дає їх правильні визначення. Відповідь на питання завершується формулюванням висновку. Загалом відповідь засвідчує вміння студента аналізувати матеріал та робити змістовні висновки. 15-20 балів – за повну та аргументовану, логічно побудовану відповідь на теоретичні запитання, із застосуванням прикладів, які дозволяють обґрунтувати відповідь, однак студент допускає незначні помилки й неточності при трактуванні понять і термінів. Відповідь на питання не завершується формулюванням висновку, хоча і засвідчує загалом достатнє вміння студента аналізувати матеріал. 10-15 балів – за неповну, частково аргументовану відповідь на теоретичні запитання, без застосування належних прикладів. Студент допускає помилки й неточності при трактуванні понять і термінів, а окремим із них взагалі не може дати визначення. Відповідь на питання не завершується формулюванням висновку і лише частково засвідчує достатнє вміння студента аналізувати матеріал. 5-10 балів – за часткову, практично не аргументовану відповідь на теоретичні запитання, без застосування будь-яких прикладів і висновків. Студент допускає значні помилки при трактуванні понять і термінів, а окремим із них взагалі не може дати визначення. Загалом підхід викладення матеріалу правильний, але виявляється недостатнє його розуміння. 0-5 балів– за часткову відповідь, що загалом не розкриває суті теоретичного питання, не забезпечується використанням належних термінів і понять і не підтверджує вміння студента аналізувати матеріал. 4. Загальна (сумарна) оцінка з іспиту виставляється на основі отриманої за результатами 1-2 етапів суми балів згідно прийнятої вузом системи оцінювання. В даному випадку використовується місцева (національна) шкала визначення оцінок і шкала ECTS, згідно вимог Болонської угоди. Для їх порівняння використовується така таблиця:
Звіт про роботу Екзаменаційної комісії